Налог з мінімальної заробітної плати

Опубликовано: 29.04.2024

Минимальная заработная плата — это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может устанавливаться оплата за выполненную работником месячную норму работ (Кодекс законов о труде Украины, Закон Украины "Об оплате труда"). Согласно п.5 ст.38 Бюджетного кодекса Украины размер минимальной заработной платы определяется в Законе о Государственном бюджете на соответствующий год.

Сейчас месячная минимальная зарплата в Украине составляет 6000 грн.

Минимальная зарплата в Украине с 2000 по 2021 гг.

Период	Минимальная зарплата (грн.)
Период	месячная			почасовая
с 01.12.2021	6500	500	8.3%	39,12	3.01	8.3%
с 01.01.2021 по 30.11.2021	6000	1000	20.0%	36,11	6.91	23.7%
с 01.09.2020 по 31.12.2020	5000	277	5.9%	29,20	0.89	3.1%
с 01.01.2020 по 31.08.2020	4723	550	13.2%	28,31	3.18	12.7%
с 01.01.2019 по 31.12.2019	4173	450	12.1%	25,13	2.72	12.1%
с 01.01.2018 по 31.12.2018	3723	523	16.3%	22,41	3.07	15.9%
с 01.01.2017 по 31.12.2017	3200	1600	100.0%	19,34	9.75	101.7%
с 01.12.2016 по 31.12.2016	1600	150	10.3%	9,59	0.90	10.4%
с 01.05.2016 по 30.11.2016	1450	72	5.2%	8,69	0.40	4.8%
с 01.01.2016 по 30.04.2016	1378	0	0%	8,29	0.00	0%
с 01.09.2015 по 31.12.2015	1378	160	13.1%	8,29	1.00	13.7%
с 01.01.2015 по 31.08.2015	1218	0	0%	7,29	-0.01	-0.1%
с 01.01.2014 по 31.12.2014	1218	0	0%	7,30	0.00	0%
с 01.12.2013 по 31.12.2013	1218	71	6.2%	7,30	0.42	6.1%
с 01.01.2013 по 30.11.2013	1147	13	1.1%	6,88	0.08	1.2%
с 01.12.2012 по 31.12.2012	1134	16	1.4%	6,80	0.10	1.5%
с 01.10.2012 по 30.11.2012	1118	16	1.5%	6,70	0.09	1.4%
с 01.07.2012 по 30.09.2012	1102	8	0.7%	6,61	0.05	0.8%
с 01.04.2012 по 30.06.2012	1094	21	2.0%	6,56	0.13	2.0%
с 01.01.2012 по 31.03.2012	1073	69	6.9%	6,43	0.39	6.5%
с 01.12.2011 по 31.12.2011	1004	19	1.9%	6,04	0.12	2.0%
с 01.10.2011 по 30.11.2011	985	25	2.6%	5,92	0.15	2.6%
с 01.04.2011 по 30.09.2011	960	19	2.0%	5,77	0.11	1.9%
с 01.01.2011 по 31.03.2011	941	19	2.1%	5,66	0.14	2.5%
с 01.12.2010 по 31.12.2010	922	15	1.7%	5,52	0.09	1.7%
с 01.10.2010 по 30.11.2010	907	19	2.1%	5,43	0.11	2.1%
с 01.07.2010 по 30.09.2010	888	4	0.5%	5,32	0.03	0.6%
с 01.04.2010 по 30.06.2010	884	15	1.7%	5,29	0.09	1.7%
с 01.01.2010 по 31.03.2010	869	125	16.8%	5,20
с 01.11.2009 по 31.12.2009	744	94	14.5%
с 01.10.2009 по 31.10.2009	650	20	3.2%
с 01.07.2009 по 30.09.2009	630	5	0.8%
с 01.04.2009 по 30.06.2009	625	20	3.3%
с 01.12.2008 по 31.03.2009	605	60	11.0%
с 01.10.2008 по 30.11.2008	545	20	3.8%
с 01.04.2008 по 30.09.2008	525	10	1.9%
с 01.01.2008 по 31.03.2008	515	55	12.0%
с 01.10.2007 по 31.12.2007	460	20	4.5%
с 01.07.2007 по 30.09.2007	440	20	4.8%
с 01.04.2007 по 30.06.2007	420	20	5.0%
с 01.12.2006 по 31.03.2007	400	25	6.7%
с 01.07.2006 по 30.11.2006	375	25	7.1%
с 01.01.2006 по 30.06.2006	350	18	5.4%
с 01.09.2005 по 31.12.2005	332	22	7.1%
с 01.07.2005 по 31.08.2005	310	20	6.9%
с 01.04.2005 по 30.06.2005	290	28	10.7%
с 01.01.2005 по 31.03.2005	262	25	10.5%
с 01.09.2004 по 31.12.2004	237	32	15.6%
с 01.12.2003 по 31.08.2004	205	20	10.8%
с 01.01.2003 по 30.11.2003	185	20	12.1%
с 01.07.2002 по 31.12.2002	165	25	17.9%
с 01.01.2002 по 30.06.2002	140	22	18.6%
с 01.07.2000 по 31.12.2001	118	28	31.1%
с 01.04.2000 по 30.06.2000	90

В соответствии с пп.4 п.2 ст.41 Бюджетного кодекса до вступления в силу Закона о Государственном бюджете Украины на текущий бюджетный период минимальная заработная плата применяется в размерах и на условиях, действовавших в декабре предыдущего бюджетного периода.

Минимальная зарплата в Украине составляет 4723 грн на апрель 2020 года. Вы можете также отследить динамику изменения минимальной заработной платы. Для оценки экономической ситуации в стране стоит рассматривать и другие показатели, такие как индекс инфляции и потребительских цен, тарифы на газ, воду и электричество, средние показатели заработной платы.

ДФС у регіоні

Фізичним особам

Юридичним особам

Самозайнятим особам

Головне управління ДФС у Черкаській області традиційно підготувало (та прокоментувало) для платників прості приклади розрахунку податків із заробітних плат у 2018 році.

Законом України від 07.12.2017 №2246- V ІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату : у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні; у погодинному розмірі з 1 січня – 22,41 гривня, прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Податкова соціальна пільга становить у 2018 році для будь-якого платника 881 грн.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга , у 2018 році дорівнює 2470 грн. Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2018 році і діятиме до 31 грудня п.р. включно.

Також нагадуємо, що починаючи з 2016 року у тримання внеску із заробітної плати працівника не проводиться .

8 прикладів розрахунку податків із заробітної плати

Приклад 1. Працівникові нараховані за повний відпрацьований місяць 3 723 грн. – мінімальну зарплату. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 24 7 0 грн.).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 3 723 Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 6 7 0 ,14 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 3723 Х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн.

Утримання – 725,99 грн. (670,14 грн. + 55,85 грн.)

До виплати працівникові – 2997,01 грн. (3723 грн. – 670,14 грн. – 55,85 грн.)

Приклад 2. Працівникові ( самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей ) нараховані за повний відпрацьований місяць 3723 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. а) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України), та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, згідно якого граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2470 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4940 грн. (2470 Х на 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2643 грн. (1321,5 Х 2).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3723 – 2643) Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 194,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 3723 Х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн.

Утримання – 250,25 грн. (194,40 грн. + 55,85 грн.)

До виплати працівникові – 3472,75 грн. (3723 грн. – 194,40 грн. – 55,85 грн.)

Приклад 3. Працівникові ( мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом ) нараховані за повний відпрацьований місяць 3723 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100%-ову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно п.п. 169.1.2 та пп. б) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2470 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4940 грн. (2470 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2202,5 грн. (881 грн. + 1321,50 грн.), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3723 – (881+1321,5)) Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 273,69 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 3723 Х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн.

Утримання – 329,54 грн. (273,69 грн. + 55,85 грн.)

До виплати працівникові – 3393,46 грн. (3723 грн. – 273,69 грн. – 55,85 грн.)

Приклад 4. Працівникам – чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років нараховано за повний відпрацьований місяць 5900 грн. та 3723 грн. відповідно. Оскільки згідно із абз.2 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків , подружжю потрібно визначитись, хто саме буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (5900 – (881 Х 3 дітей)) Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 586,26 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 5900 Х 1,5% (ставка військового збору) = 88,50 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 5900 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 1298 грн.

Утримання – 674,76 грн. (586,26 грн. + 88,50 грн.)

До виплати працівникові – 5225,24 грн. (5900 грн. – 586,26 грн. – 88,50 грн.)

Оскільки заробітна плата дружини/матері 3723 грн. – більша за 2470 грн., вона не має право на застосування ПСП. Утримання становлять 725,99 грн. ; «на руки» – 2997,01 грн. (3723 грн. – 725,99 грн.)

Розглянемо альтернативу – в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 3723 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3723 – (881Х 3 дітей)) Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 194,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 3723 Х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн.

Утримання – 250,25 грн. (194,40 грн. + 55,85 грн.)

До виплати працівникові – 3472,75 грн. (3723 грн. – 194,40 грн. – 55,85 грн.)

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 5900 грн. – більша за 2470 грн., він не має право на застосування ПСП. Утримання в такому разі становитимуть 1150,50 грн.; «на руки» – 4749,50 грн.

Приклад 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу . За відпрацьований час йому нараховано 2000 грн. заробітної плати. В даному випадку працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 881 грн. (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю – п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2000 – 881) Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 201,42 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 2000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 30 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 3723 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 грн. Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464– VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки .

Утримання – 231,42 грн. (201,42 грн. + 30,0 грн.)

До виплати працівникові – 1768,58 грн. (2000 грн. – 201,42 грн. – 30,0 грн.)

Приклад 6 . Фізична особа надала у період з 3 по 30 січня 2018 року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру . Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичний особі за договором цивільно-правового характеру склала 3000 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 3000 Х 18 % (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 540 грн.

2. Рахуємо військовий збір : 3000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 45 грн.

3. Рахуємо єдиний внесок : 30 00 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 660 грн. Єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивіль но-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Утримання – 585 грн. (540 грн. + 45 грн.)

До виплати фізичній особі – 2415 грн. (3000 грн. – 540 грн. – 45 грн.)

Приклад 7 . Працівник звільнився за власним бажанням 20 січня 2018 року . За відпрацьований період йому нараховані 2200 грн. Заяву на отримання податкової соціальної пільги згідно пп.169.1.1. п.169.1. ст.169 Податкового кодексу України працівник подав роботодавцю завчасно. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього міся ця, в якому платник був звільнений з роботи . Податкова соціальна пільга у даному випадку застосовується, оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2470 грн.).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2200 – 881) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 237,42 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 33 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 2200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 484 грн. При звільненні працівника єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Утримання – 270 , 42 грн. (237,42 грн. + 33 грн.)

До виплати працівникові – 1929 ,5 8 грн. (2200 грн. – 237,42 грн. – 33 грн.)

Приклад 8 . Працівникові, який є особою, віднесеною законом до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , нараховані за повний відпрацьований місяць 4000 грн. Він повідомив в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. в) пп. 169.1.3 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України та додав відповідні документи. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2470 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 400 0 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 720 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 60 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 400 0 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 880 грн.

Утримання – 780 грн. (720 грн. + 60 грн.)

До виплати працівникові – 3220 грн. (4000 грн. – 720 грн. – 60 грн.)

Щодо права на пільгу та його підтвердження . Звертаємо увагу, що згідно п.169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місяцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів , що підтверджують таке право.

Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування ПСП і подати заяву) та надати відповідні документи , що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадкуроботодавець пільгу не нараховує.

Бюджет будь-якої країни поповнюється здебільшого коштами платників податків. До них відносяться не тільки підприємці, банки, підприємства, а й кожен працевлаштований громадянин України, оскільки як щомісяця частина зароблених ним коштів віддається до казни країни.

Що вважається зарплатою?

Перш ніж розраховувати суму відрахувань, потрібно розуміти, які саме доходи оподатковуються. Основа будь-якої зарплати – це оклад (ставка). Нараховується він за відпрацьовані години. При знаходженні співробітника у відрядженні сума оплати нараховується із розрахунку кількості відпрацьованих годин і середньої величини окладу для конкретного працівника.

Крім цього, враховуються додаткові нарахування:

преміальні виплати – за успішно виконані завдання, завершення звітних періодів, премії до професійних свят тощо;
доплата за стаж, почесне звання, робота в особливих умовах і застосування у процесі роботи інноваційних технологій та інші надбавки;
індексація;
оплачувана відпустка;
компенсація за невикористану відпустку.

Які податки стягуються з зарплати в Україні?

Щороку до бюджету країни з зарплат всіх працевлаштованих громадян стягуються три види відрахувань:

військовий збір (ВЗ);
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

ВЗ і ПДФО платить сам співробітник, а ЄСВ оплачує роботодавець.

Військовий збір. Стягується у зв'язку з низьким рівнем забезпечення українських Збройних сил і ситуацією, що склалася в східній частині держави у 2014 році. У зв'язку з цим кожного громадянина України зобов'язали відраховувати 1,5% від своєї зарплати на поліпшення боєздатності армії. Імовірно, цей податок буде утримуватись з доходів українців до повного відновлення владою держави контролю над східними кордонами.
ПДФО. Це єдиний податок для всіх фізичних осіб України, які мають офіційний дохід. У цьому році він залишився на колишньому рівні (18%). Стягується він не тільки з офіційної зарплати за місцем роботи, а й з будь-яких інших доходів громадян, таких, як орендна плата (за нерухомість, обладнання, транспортні засоби), виграші в лотереї, дивіденди, різні виплати (матеріальна допомога), вихідна допомога після звільнення та інші прибутки.
ЄСВ. Це нарахування на заробітну плату проводиться за рахунок роботодавців (приватних і бюджетних організацій), у яких працевлаштовані громадяни. Станом на 2020 рік, його величина становить 22%. Це досить велике навантаження на роботодавців, тому вони свідомо і в якійсь мірі вимушено йдуть на вчинення правопорушень, видають своїм працівникам по дві зарплати: одну «білу», яка офіційно проводиться по документації, а другу – «в конверті», як заохочення за виконану роботу.

Державою винагороджується працевлаштування людей з інвалідністю. Якщо на підприємстві 50% працівників є людьми з обмеженими можливостями здоров'я, то роботодавцю надається пільга на ЄСВ у розмірі 5,5%. Однак є одна обов'язкова вимога: на зарплату осіб з ОМЗ має належати мінімум 25% від загального зарплатного фонду організації в місяць.

Ким оплачуються податки на зарплату?

Податок на заробітну плату повинен оплачуватися щомісячно з доходів кожного працевлаштованого громадянина, незалежно від сфери його діяльності. Якщо працівник працевлаштований офіційно, то податки з його зарплати утримуються бухгалтерією роботодавця, а зібрані податкові суми відправляються безпосередньо до держскарбниці.

Єдине, що не обкладається податками, – це вартість путівок в оздоровчі заклади, які видаються роботодавцем. Але потрібно знати, що отримана від роботодавця благодійна допомога, а також покриття витрат на лікування оподатковуються.

Всі податкові збори можна розділити на дві групи. У першій групі податки утримуються з доходів самого працівника, а в другій – оплачуються роботодавцем.

Які податки сплачує роботодавець?

Роботодавцем оплачується єдиний соціальний внесок (22%) – це податок, який нараховується на заробітну плату співробітника, але не утримується з нього. Отримані кошти спрямовуються до пенсійних фондів і на оплату соціальних ризиків (лікарняні, декретні відпустки тощо).

Які межі оподаткування?

Військовий збір і ПДФО повинні сплачуватися всіма працюючими громадянами, незалежно від величини їх прибутку. Тобто мінімальна зарплата оподатковується такими ж податками, що й великі доходи.

Чи вигідніше займатися фрілансом, ніж працювати в офісі?

Безсумнівно вигідно! Чи вигідно роботодавцю наймати фрілансерів? Чи вигідно переходити на фріланс з офісу? Так, оскільки за спрощеною системою оподаткування ви зможете заощадити на податках і заробляти, по суті, на 40% більше, залишаючись на тому ж рівні кваліфікації.

Як знизити величину податків на доходи?

Для отримання податкової пільги необхідно надати в бухгалтерію роботодавця заяву з проханням про надання пільги та пакет документів, що дають право на соціальні пільги (свідоцтва про народження дітей, посвідчення потерпілого в чорнобильській катастрофі або учасника локальних конфліктів, довідку про інвалідність тощо).

Дія податкової соціальної пільги починається з дня реєстрації заяви, всі списання або несписання пільг повинні представлятися в бухгалтерській звітності організації-роботодавця. Якщо громадянин змінив місце роботи, то для отримання пільги потрібно знову оформити її в бухгалтерії.

Без проблем. Подавайте заявку сегодня до 18-00 и получите деньги на карту в течение 1 часа

Самый быстрый способ получить деньги на карту, для новых клиентов тариф от 0.1% в сутки

Заполнение анкеты всего 5 минут. После этого мы сразу сообщим результаты заявки

Налог на зарплату – обязательный ежемесячный платеж каждого трудоустроенного гражданина, который перечисляется в государственную казну и в дальнейшем применяется для социальных выплат и других государственных нужд. Вычет налогов создал разницу в размере между “чистой”, получаемой на руки, и “грязной”, положенной к зачислению, зарплат. При устройстве на работу важно знать, какие именно сборы и в каком размере удерживаются, для того, чтобы правильно оценить заработок и не разочароваться после получения “чистой” заработной платы.

Кто платит налог на зарплату?

Налог на зарплату должен выплачиваться с каждого месячного дохода украинских граждан вне зависимости от рода деятельности. При официальном трудоустройстве данная сумма удерживается работодателем с заработной платы и перечисляется в государственную казну. Налогом облагается все доходы включая:

ежемесячный оклад и другие поощрительные начисления за проделанную работу;

доходы предприятия ФОП;

доходы, полученные дополнительным заработком;

командировочные и другие начисления поверх зарплаты.

Единственный доход, который не облагается налогом — стоимость оздоровительных путевок, выданных работодателем, при этом благотворительная помощь и покрытие расходов на оздоровление, полученных от работодателя также облагается налогом.

Все зарплатные сборы делятся на два типа:

удержанные с зарплаты работника;

уплаченные работодателем с собственного кармана.

Всего с зароботной платы отчисляется три вида сборов:

Подоходный вычет — общегосударственный налоговый сбор, установленный государством в размере 18-20% от суммы дохода.

Единый социальный взнос (ЕСВ) — обязательный платеж в Пенсионный фонд и страховой фонд. Сумма измеряется в процентах и зависит от категории работника и риска его деятельности. Процентные отчисления взимаются в размере от 22 до 41% в зависимости от риска работы на предприятии и выплачиваются с денег работодателя.

Военный налог — удержание с зароботной платы для помощи государству в военное время в размере 1,5%.

Налог на минимальную зарплату также снимается, поскольку данная величина является стандартом, но не является необлагаемой величиной.

Как рассчитать налог на зарплату?

Для начала следует отметить, что с 2016 года Единый налог оплачивается из средств работодателя. Для наемных сотрудников применяется фиксированная ставка в размере 22% от заработной платы. В связи с этим, с зароботной платы работника удерживается подоходный налог , зафиксированный для зарплаты в размере 18% и военный сбор, который введен на время проведения боевых действий и составляет 1,5% от дохода граждан.

Для того, чтобы рассчитать какая сумма будет удержана с заработной платы и сколько в действительности будет получено на руки следует:

Определить сумму "грязной" заработной платы.

Рассчитать от этой суммы 18% для подоходного сбора.

Рассчитать от суммы 1,5 % для военного сбора.

Отнять от начальной суммы заработной платы суммы сборов.

Пример расчета для сотрудника, получающего 8600 грн. в месяц и не имеющего льгот при налогообложении.

Размер подоходного налога составит 18% от 8600 — 1548 грн.

Размер военного сбора составит 1,5% от 8600 — 129 грн;

Чистая месячная заработная плата, с которой уплачены все взносы составит 8600-1548-129= 6923 грн.

Фактически, формула расчета зарплаты за неимением особых льготных условий сводиться к вычету из этой суммы 19,5% в пользу государства.

Следует отметить, что для того, чтобы гарантировать работнику оплату труда по примеру в 8600 грн. в бюджет компании должна быть заложена сумма, содержащая отчисления в ЕСВ. Для большинства заработных плат ставка ЕСВ составляет 22%, т.е в указанном примере работодатель оплачивает труд работника в размере 10492 грн, а общий налог на официальную зарплату составляет 41,5%.

Сборы рассчитываются на каждое начисление заработной платы , соответственно, если выплаты происходят в начале и конце месяца, следует считать количество фактических дней и зарплату по ним, выводить зарплату за период и отсчитывать доход от нее.

Для удобного расчета в Интернете можно найти онлайн калькулятор , который рассчитает чистую заработную плату по заданным в него параметрам.

Льготный налог на зарплату

Некоторые категории граждан могут оформить налоговую социальную льготу, которая поможет снизить удержания из заработной платы. Величина льготы зависит от установленного государством прожиточного минимума и составляет его половину. В зависимости от обстоятельств сотрудника, ему полагаются следующие льготы при налогообложении:

100% НСЛ для всех граждан, чей доход не превышает прожиточного минимума для трудоспособных граждан;

150% НСЛ предоставляется матерям одиночкам, УБД, инвалидам первой и второй группы, чернобыльцам, студентам и аспирантам;

200% НСЛ предоставляется Героям Украины, бывшим узникам концлагерей, УБД Второй мировой, лицам пережившим блокаду Ленинграда или насильно вывезенным с территории СССР во время ВОВ.

100% НСЛ — стандартный размер льготы, а налоги на зарплату инвалидов , участников боевых действий и других особых категорий граждан могут быть снижены на более существенный размер при наличии документов подтверждающих особый статус.

Применение социальной льготы уменьшает заработную плату сотрудника, применяемую для расчета налогообложения. То есть, от суммы заработной платы изначально отнимается сумма НСЛ и только к полученной с вычетом суммы применяется отчисления налогов.

Например, за сотрудником закреплено право получать 100% НСЛ и оплата его труда составляет 2400 грн. НСЛ составляет половину от прожиточного минимума, что на текущий момент составляет 881 грн. Для подсчета налога с учетом льготы следует отнять данную величину и вычесть налоги. Налогооблагаемая заработная плата в таком случае будет составлять 1519 грн. От данной суммы требуется рассчитать 18% НДФЛ и 1,5% военного сбора. НДФЛ составит 273,42, ВС —22,78 грн. Итого с зарплаты сотрудника будет удержано 296,2 грн и чистыми он получит 2103,8 грн. Без льготы вычет бы составил 468 грн, а итоговая оплата труда 1932 грн.

Условия применения социальной льготы:

НСЛ применяется исключительно к заработной плате и не учитывается для остальных доходов, то есть для совместителей нескольких зарплат сбор будет снижен только по одной;

НСЛ учитывается только с момента предъявления документов для ее получения;

НСЛ не применяется, если кроме основной заработной платы работник получает дополнительный доход (стипендии, и т. д.);

НСЛ распространяется только на текущее место работы;

НСЛ может быть вычтен только из заработных плат, размер которых с учетом удержаний не больше, чем социальный минимум, установленный государством для трудоспособных граждан. Исключение составляют только семьи с детьми.

Для родителей, имеющих двое и более детей возрастом до 18 лет, применяется особая система вычета минимального размера заработной платы, к которому может быть применена льгота. Так, на получение льготы могут рассчитывать родители, чья зарплата:

меньше двойного минимума, установленного для трудоспособных граждан, если у них двое детей;

меньше тройного минимума, если детей трое;

Льготный налог предоставляется для каждого ребенка, то есть, если детей двое, то из заработной платы будет отниматься два НСЛ, если трое, то общий вычет будет составлять три НСЛ. Получить льготу могут оба родителя, если их зарплата не превышает установленного лимита, исчисляемого в прожиточных минимумах.

Льготный налог на зарплату для многодетных применяется вплоть до достижения совершеннолетия детьми.

Как уменьшить налоги на зарплату?

Для того, чтобы получить льготу при налогообложении заработной платы, следует предоставить в бухгалтерию по месту работы:

заявление с просьбой предоставить льготу;

документы подтверждающие права на особый размер социальной льготы (свидетельства о рождении детей, удостоверение чернобыльца или участника боевых действий, справку медико-социальной комиссии о присвоении инвалидности и т. п.).

Применение НСЛ начинается со дня подачи заявления, а все случаи списания или не списания льгот работодатель обязан отражать в бухгалтерской отчетности. В случае смены места работы, для получения льготы потребуется оформить ее повторно.

Если у вас случилась такая ситуация, что зарплата внезапно закончилась, а до следующей еще далеко, вы всегда можете получить кредит на карту круглосуточно, не выходя из дома. Займы выдаются на сумму до 5000 гривен, деньги поступят на карту в течение 15 минут. Этот вариант может отлично выручить в сложной ситуации, а вернуть кредит можно будет уже в день получения зарплаты. Заявку на самый выгодный кредит в Украине вы можете оформить на сайте подбора кредитной организации Мир Кредитов.

Налоги на зарплату в странах Европы и мира

от 0 до 44,9%, в зависимости от суммы дохода, чем она выше, тем больше будут сборы

10.01.2020 176811 2 18

Нові розміри мінзарплати та прожиткового мінімуму вплинули на розрахунок податків та зборів, які утримуються та нараховуються на заробітну плату працівників, зокрема й на застосування податкової соціальної пільги. Як правильно розрахувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ у 2020 році йдеться у аналітичному матеріалі.

Відповідно до Закону від 14.11.19 р. № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року застосовуються нові розміри мінімальної зарплати (далі — МЗП) та прожиткового мінімуму (далі — ПМ).

МЗП у місячному розмірі тепер становить 4 723 грн, а в погодинному — 28,31 грн.

Відповідно до ст. 3 1 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.

Тобто якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є навіть нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП (4 723 грн за місяць у 2020 році), то роботодавець має здійснити доплату до МЗП.

Роботодавець нараховує на заробітну плату ЄСВ та сплачує його за свій рахунок за ставкою 22 % (8,41% – якщо працівник є особою з інвалідністю).

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ розраховується з МЗП, тобто внесок не може бути меншим, ніж 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %). Адже якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ 22 % (ч. 5 ст. 8 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі — Закон № 2464).

Із заробітної плати утримується ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір (ВЗ) у розмірі 1,5 %.

Відповідно до п. 169.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року становить 2 102 грн. Саме цей розмір впливає на розмір ПСП та розмір доходу, який дає право на неї.

У 2020 році ПСП становить: для будь-якого платника податків — 1 051 грн (2 102 грн х 50 %); підвищена 150%-ова ПСП – 1 576,50 гpн, підвищена 200%-ова ПСП – 2 102 грн.

ПСП застосовується до доходу у вигляді зарплати, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного ПМ, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПК). Отже, граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, 2020 року дорівнює 2 940 грн.

Розглянемо, як це відобразиться на оподаткуванні заробітної плати 2020 року.

Приклад 1

Працівникові нараховано за повний відпрацьований місяць 2020 року заробітну плату в сумі 4 723 грн.

ПСП до зарплати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на ПСП (2 960 грн).

Із зарплати працівника потрібно утримати:

4 723 грн х 18 % = 850,14 грн;

4 723 грн х 1,5 % = 70,85 грн.

850,14 грн + 70,85 грн = 920,99 грн.

Отже, працівник отримає «на руки»:

4 723 грн – 920,99 грн = 3 802,01 грн.

ЄСВ у розмірі 22 % нараховується і сплачується роботодавцем. Отже, на зарплату працівника він має нарахувати та сплатити ЄСВ у сумі:

4 723 грн. х 22 % = 1 039,06 грн.

Приклад 2

2020 року працівник підприємства (основне місце роботи) працює на умовах неповного робочого часу на 0,5 ставки. За відпрацьований місяць йому нараховано 2 361,50 грн.

Оскільки це менше ніж 2 940 грн (граничний розмір, що дає право на ПСП), то працівник має право на загальну ПСП у розмірі 1 051 грн (за умови подання заяви роботодавцю).

Отже, із зарплати працівника потрібно утримати:

(2 361,50 грн – 1 051 грн) х 18 % = 235,89 грн;

2 361,50 грн х 1,5 % = 35,42 грн.

235,89 грн + 35,42 грн = 271,31 грн.

Отже, працівник отримає:

2 361,50 грн – 271,31 грн = 2 090,19 грн.

Роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі 22 % від МЗП:

4 723 грн х 22 % = 1 039,06 грн.

Приклад 3

2020 року на підприємстві працює сумісник неповний робочий час та отримує 2 600 грн на місяць.

Оскільки це менше ніж 2 940 грн (граничний розмір, що дає право на ПСП), він має право на загальну ПСП у розмірі 1 051 грн за умови, що подав цьому роботодавцю заяву на застосування пільги.

Отже, із зарплати працівника потрібно утримати:

(2 600 грн – 1051 грн) х 18 % = 278,82 грн;

2 600 грн х 1,5 % = 39 грн.

278,82 грн + 39 грн = 317,82 грн.

Отже, працівник отримає:

2 600 грн – 317,82 грн = 2 282,18 грн.

Проте в цій ситуації роботодавець нараховує ЄСВ в розмірі 22 % на фактично нараховану зарплату. Адже в разі нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

2 600 грн х 22 % = 572 грн.

Приклад 4

Працівниця має двох дітей віком до 18 років. За відпрацьований місяць їй нараховано зарплату в розмірі 5 500 грн.

Граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП одному з батьків, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (абзац другий пп. 169.4.1 ПК). Тобто у 2020 році це 2 940 грн х кількість дітей.

Якщо працівниця виховує двох дітей, то такий розмір становить: 2 940 грн х 2 = 5 880 грн. Отже, її заробіток (5 500 грн)дає право на застосування ПСП.

ПСП застосовується в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПК).

Отже, із зарплати працівниці потрібно утримати:

(5500 грн – 1 051 грн х 2) х 18 % = 611,64 грн;

5 500 грн х 1,5 % = 82,50 грн.

611,64 грн + 82,50 грн = 694,14 грн.

Отже, працівниця отримає:

5 500 грн – 694,14 грн = 4 805,86 грн.

Роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі:

5 500 грн х 22 % = 1 210 грн.

Приклад 5

На підприємстві працює працівник, який має трьох дітей, у тому числі одну дитину-інваліда. Його місячна зарплата у 2020 році становить 8 000 грн.

Згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 ПК граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадках та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 ПК та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПК, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей. Тобто 2020 року це 2 940 грн х кількість дітей.

Якщо працівник має трьох дітей, то його граничний дохід для застосування ПСП становить 8 820 грн. (2 940 грн х 3). Отже, зарплата працівника (8 000 грн) дає право на застосування ПСП.

Звичайна ПСП становить 1 051 грн. Вона застосовується в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПК).

До того ж, платник податку, який утримує дитину-інваліда, має право на підвищену ПСП – 150 % у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп. «б» пп. 169.1.3 ПК), тобто 1 576,50 грн.

Як передбачено пп. 169.3.1 ПК, якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ПК, застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір. Виняток передбачено для осіб, які утримують двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). Для них ПСП, передбачена пп. «б» пп. 169.1.3 ПК, додається до пільги, визначеної пп. 169.1.2 ПК (пп. 169.3.1 ПК).

Отже, працівник має право на:

звичайну ПСП на двох дітей – 2 102 грн (1 051 грн х 2);
підвищену ПСП на дитину-інваліда – 1 576,50 грн.

Усього ПСП становить 3 678,50 грн.

Зверніть увагу: граничний розмір доходу, який дає право на ПСП, збільшують кратно кількості дітей лише одному з батьків.

Розрахуємо податки на заробітну плату батька.

Із зарплати працівника потрібно утримати:

(8 000 грн – 3 678,50 грн) х 18 % = 777,87 грн;

8 000 грн х 1,5 % = 120 грн.

777,87 грн + 120 грн = 897,87 грн.

Отже, працівник отримає:

8 000 грн – 897,87 грн = 7 102,13 грн.

Роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі:

8 000 грн х 22 % = 1760 грн.

Приклад 6

Працівник, не відпрацювавши повний місяць, звільнився за власним бажанням. За цей місяць він отримав зарплату в розмірі 2 800 грн.

Оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, що дає право на ПСП (2 940 грн), пільга застосовується за умови подання роботодавцю відповідної заяви.

Із зарплати працівника потрібно утримати:

(2 800 грн – 1051 грн) х 18 % = 314,82 грн;

2 800 грн х 1,5 % = 42 грн.

314,82 грн + 42 грн = 356,82 грн.

«На руки» працівник отримає:

2 800 грн – 356,82 грн = 2 443,18 грн.

У разі звільнення працівника ЄСВ нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану зарплату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Отже, роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі:

Читайте также: